среда, 16 декабря 2015 г.

Етап сьомий


Сьогодні пройшов завершальний етап нашого дослідження. Ми продемонстрували практичне представлення проекту «Музичні таємниці» і розкрили питання «Як фонова музика впливає на психічний стан людини». Зробили висновки.
Якщо збіг штучних музичних ритмів і природних біологічних ритмів в організмі ідентичні, вплив фонової музики посилюється.
Іншими словами, якщо діяльність людини спокійна і розмірена, тихий і помірний музичний фон буде сприяти її ефективності, а якщо вона неврівноважена і агресивна, то відповідні музичні ритми, велика кількість шуму в музиці, буде підтримувати в людині цей стан. При цьому музичний і біологічний ритми взаємопов'язані, тому що останній підлаштовується під перший. 

У процесі роботи ми збирали матеріал різними способами. Записували свої спостереження. Користувались комп’ютером, проводили зустрічі, спілкувалися з батьками, вчителями, фахівцями. Знаходили додаткову інформацію, аналізували, робили висновки.

Особливо зазначили для себе те, як робота над проектом здружила багатьох наших однокласників, і що таке дійсна взаємодопомога.
Але дуже швидко все закінчилося…

Нам дуже сподобалося! Хочемо ще таких же цікавих проектів!


Етап шостий


Наша ІІІ група досліджує матеріал «Властивості музикотерапії». Ми вирішили провести практичний експеримент.
Для цього організували екскурсії по нашому мікрорайону.
Завітали до супермаркету, в масажний кабінет, проїхали дві зупинки на маршрутному таксі.
В приміщенні супермаркету звучала легка ненав’язлива інструментальна музика. Вона не заважала покупцям зосередитись при виборі покупок. Ми взяли інтерв’ю у деяких покупців. Дехто навіть не помітив, що звучить музика, при цьому сказали, що вона зовсім не заважає. Це говорить про те, що фонова музика в залі магазину підібрана професійно.
Навпаки, у маршрутному таксі з динаміків  гучно лунали пісні у виконанні співаків. Ми спостерігали за пасажирами. Не помітно було, щоб на втомлених після робочого дню обличчях, з’являлася посмішка. Декого навіть дратувало гучність динаміків.
Але в масажному салоні ми відчули  повне розслаблення. Лікар-масажист розповів нам, що використовує спеціальну релаксаційну музику, яка впливає на психічний та емоційний стан людини. Ми зацікавились такими властивостями музики і дізналися, що це функції музикотерапії.
Після аналізу нашого експерименту, наша  вчитель музичного мистецтва продемонструвала інноваційний проект «Піснезнайка», якій можливо використовувати на уроках природознавства, географії, літератури. Цей проект також позитивно впливає на фізичний та психічний стан людини.
       Дуже цікаво! 


Етап п'ятий



Наша ІІ група  зустрілася з лікарем-кардіологом (до речі, батьком нашої однокласниці) для того, щоб розкрити питання   завдання: «Небезпечний ритм. «Агресивна» музика».
Він розповів нам що існує такий термін як «слуховий шлях»  Кожне слово, музичний твір, або просто звук, мають свої слухові шляхи. 
Наприклад, скрип дверей або звук тертя піску об скло має відомий слуховий шлях. Результат його - сильне роздратування і неприємне відчуття, бажання негайно припинити цей звук. 
Як відомо, далеко не кожне музичний напрям позитивно впливає на організм людини. Розмірковуючи про ці закономірності, можна взяти за приклад сучасну рок-музику. Цей музичний стиль має свої відмітні риси чи засоби впливу на психіку:
1. Жорсткий 
ритм
2. Монотонні повторення
3. Гучність, сверхчастоти
4. Светоеффект 
Ритм набуває наркотичні властивості при поєднанні з наднизькими (15-30 герц) та надвисокими (80.000 герц) частотами. На рок-концертах нерідкі контузії звуком, звукові опіки, втрата слуху і пам'яті. Рок-музику можна позначити, як монотонну, мотороподобную музику, за допомогою якої слухачі можуть впасти в пасивний стан.
Наше вухо налаштоване сприймати звичайний звук в 55-60 децибел. Гучний звук складе 70 децибел. Але переходячи всі пороги нормального сприйняття, сильний за інтенсивністю звук викликає неймовірний слуховий стрес. Гучність звуку на майданчику, де встановлені стінки з потужними динаміками, які використовуються під час рок-концертів, досягає 120 дБ, а в середині майданчика до 140-160 дб. (120 дБ. відповідає гучності реву злітаючого реактивного літака в безпосередній близькості, а середні величини у плеєра з навушниками становлять 80-110 дб.). 
Під час такого звукового стресу, з нирок (надниркових) виділяється стресовий гормон - адреналін. Такий процес відбувається при кожній стресовій ситуації. Але вплив подразника не припиняється і відбувається перевиробництво адреналіну, який стирає частину відображеної в мозку інформації. Людина просто забуває, що з ним було або що він вивчав, і розумово деградує.

З кожним десятиріччям музика стає швидше і агресивніше. Це дало нам нові ритми 140, 150, 160 ударів за хвилину і більше. Але відомо, що організм людини не розрахований жити в цих ритмах постійно. За подібний прогрес ми платимо серйозними збоями в центральній нервовій системі, порушеннями сну, депресіями і підвищеною дратівливістю.

Після такої лекції ми зробили висновок, що будь-яке захоплення має знати міру.




Етап четвертий



     Наша І група вже приступила до аналізу свого питання: "Як між собою взаємопов'язані музичні и біологічні ритми". Наше завдання: проаналізувати "Як різні звукові частоти слуховим шляхом впливають на людину".

        Ми звернулися з цим питанням до вчителя фізики. Деякі корисні факти здобули на сайтах інтернету. І ось, про що ми дізналися...

Багато людей, слухаючи музику різних стилів і жанрів навіть не замислюються про її вплив на їхню психіку і поведінку 
Почнемо з того, що звукові хвилі - це фізичне явище, що відбувається в різних агрегатних станах речовини. Вже з незапам'ятних часів людини оточували звуки. Ще й музики ніякої не було, але був спів птахів, дзюрчання струмка, шелест хмизу і шелест листя.
На підставі вродженого і набутого досвіду, людина сприймає звуки по-різному. Наприклад, високий вереск був сигналом тривоги. У той же час були заспокійливі звуки - шум дощу, свист вітру. 
Різні за частотою звуки по-різному впливають на людину Вчені встановили, що це напряму пов'язано з ритмами головного мозку. Отримуючи через органи слуху аудіоінформацію, мозок аналізує її, порівнюючи зі своїми ритмами. У кожної людини ритми протікають зі своєю частотою. Саме тому, так різні смаки до музики.
На старість функціонування процесів у головному мозку сповільнюється, і людина перестає сприймати швидку ритмічну музику, віддаючи перевагу більш спокійним і розміреним композиціям.
Вже давно відомо, що звуки дзвонів, що містять в собі резонансне yльтpазвyкове випромінювання, за лічені секyнди вбивают тифозні палички, і віpyси гpіппу. 
В Німеччині пpовели цікавий експеpімент: випробували на гpyппі добpовільців ефективність засобів для сну і магнітофонні записи колискових пісень. На диво фахівців, мелодії виявилися набагато ефективніше медикаментів: сон після них був y випробовуваних міцним і глибоким.
 Доктоp Фpанзіс Раyшеp довів про позитивний вплив мyзикі Моцаpта на людський інтелект. Після пpослуховуванні фоpтепіанної мyзики Моцаpта тести показали підвищення так званого "коефіціенту інтеллектyальності"...О-о!!!...))

Якщо ти не розлучаєшся з навушниками, тобі порада: СЛУХАЙ МУЗИКУ МОЦАРТА!



Етап третій


Сьогодні вчитель об'єднала нас у проектні групи, з урахуванням нашіх інтересів, та поставила перед нами конкретні завдання для дослідження в презентації ідей проекту.
Тепер ми, об’єднавшись у малі групи, маємо виконати таки завдання :

·         І група - працює над питанням «Як між собою взаємопов’язані  музичний і біологічний ритми» 
·         ІІ група - опрацьовує матеріал до завдання «Небезпечний ритм. «Агресивна» музика»  
·         ІІІ група – досліджує матеріал про те «Властивості музикотерапії» 


Кожна група, отримавши завдання, повинна спланувати свою діяльність. 
Вчитель пропонувала такі форми роботи: провести інтерв’ю, екскурсії. опрацювати допоміжну літературу та інтернет-ресурси.  

На прикінці вивчення теми, за допомогою опитувальника, відбувається перевірка результатів нашіх досягнень. А при завершенні вивчення теми відбувається захист проекту.


Наші емоції перед завданням..))

Етап другий

     Зрозуміло, що кожна робота потребує заоохочування.
В школі - це система оцінювання. Так ось... Вчитель показала нам графік оцінювання.

На першому початку проекту дослідження ми провели мозковий штурм и створили організаційну діаграму "Музика навколо нас". Цікаво було спостерігати за  своїми однокласників: які асоціації виклакає в них поняття "Музика". Це ми записали в таблицю "Асоціативний кущ".
 Впродовж роботи над проектом буде оцінюватись також ведення нашого блогу (О! будемо намагатися), наші письмові огляди, продукти досліджень, звіти.
А наприкінці роботи над проектом - наші презентації, практичне представлення дослідження.

Дуже допомогло на початку нашого проекту пропозиції вчителя щодо допоміжної літератури. Дехто вже залучився допомогою батьків в цьому питанні. Деякі учні переглянули сайти Вікіпедії з питання "функціональна музика".
Будемо сподіватися, що в нас все вийде!!

Змушуємо мозок працювати..)))


Етап перший


Привіт! 

Ми, учні 7-а класу, сьогодні створили  свій блог. Це дуже цікаве для нас, як і сама тема блогу "Музичні таємниці"...)

А почалось все з того, що нас зібрала  вчителька музичного мистецтва і пропонувала прийняти участь у проекті дослідження теми «Що таке «функціональна» (фонова) музика і як вона впливає на емоційний стан людини»
Поперше, вона  пояснила нам  переваги методу дослідження,  поставила ключове питання самої теми: "Як фонова музика впливає на емоційний стан людини", провела бесіду  про різновиди функціональної музики, яким шляхом можна навчитись розпізнавати «агресивну» та «цілющу» музику, якими методами можливо сформувати естетичний смак та вибірковість щодо музики, яка позитивно впливає на стан здоров’я.  В стартовій презентації вчитель пропонувала нам дізнатися про різновиди функціональної музики, про те, як між собою взаємопов’язані  музичний і біологічний ритми,, про небезпечний ритм, та 
лікувальні властивості музикотерапії. Кожному з нас роздала буклет з теми проекту.

Ми індивідуально заповнили вправу Знаємо-Хочемо дізнатися-Дізналися. Про стилі, жанри музики ми вже вивчали з програми музичного мистецтва. Але як фонова музика впливає на емоційний стан людини - це цікавинка. Будемо досліжувати....))