Етап п'ятий

Наша ІІ група  зустрілася з лікарем-кардіологом (до речі, батьком нашої однокласниці) для того, щоб розкрити питання   завдання: «Небезпечний ритм. «Агресивна» музика».

Він розповів нам що існує такий термін як «слуховий шлях»  Кожне слово, музичний твір, або просто звук, мають свої слухові шляхи. 

Наприклад, скрип дверей або звук тертя піску об скло має відомий слуховий шлях. Результат його - сильне роздратування і неприємне відчуття, бажання негайно припинити цей звук. 

Як відомо, далеко не кожне музичний напрям позитивно впливає на організм людини. Розмірковуючи про ці закономірності, можна взяти за приклад сучасну рок-музику. Цей музичний стиль має свої відмітні риси чи засоби впливу на психіку:
1. Жорсткий ритм
2. Монотонні повторення
3. Гучність, сверхчастоти
4. Светоеффект 

Ритм набуває наркотичні властивості при поєднанні з наднизькими (15-30 герц) та надвисокими (80.000 герц) частотами. На рок-концертах нерідкі контузії звуком, звукові опіки, втрата слуху і пам'яті. Рок-музику можна позначити, як монотонну, мотороподобную музику, за допомогою якої слухачі можуть впасти в пасивний стан.

Наше вухо налаштоване сприймати звичайний звук в 55-60 децибел. Гучний звук складе 70 децибел. Але переходячи всі пороги нормального сприйняття, сильний за інтенсивністю звук викликає неймовірний слуховий стрес. Гучність звуку на майданчику, де встановлені стінки з потужними динаміками, які використовуються під час рок-концертів, досягає 120 дБ, а в середині майданчика до 140-160 дб. (120 дБ. відповідає гучності реву злітаючого реактивного літака в безпосередній близькості, а середні величини у плеєра з навушниками становлять 80-110 дб.). 

Під час такого звукового стресу, з нирок (надниркових) виділяється стресовий гормон - адреналін. Такий процес відбувається при кожній стресовій ситуації. Але вплив подразника не припиняється і відбувається перевиробництво адреналіну, який стирає частину відображеної в мозку інформації. Людина просто забуває, що з ним було або що він вивчав, і розумово деградує.

З кожним десятиріччям музика стає швидше і агресивніше. Це дало нам нові ритми 140, 150, 160 ударів за хвилину і більше. Але відомо, що організм людини не розрахований жити в цих ритмах постійно. За подібний прогрес ми платимо серйозними збоями в центральній нервовій системі, порушеннями сну, депресіями і підвищеною дратівливістю.

Після такої лекції ми зробили висновок, що будь-яке захоплення має знати міру.